Трепінг: перекриття, що рятує приводку

Що саме він робить

Дві сусідні фарби в макеті стикаються впритул. На машині форми зсуваються на частку міліметра, і на стику відкривається смужка голої тканини. Виглядає це гірше за будь-яку іншу ваду, бо око чіпляється саме за світлу лінію.

Трепінг свідомо розширює одну з фарб у бік сусідньої на задану ширину. Зсунеться форма чи ні, під стиком уже лежить фарба, і голої тканини не буде.

Працює він з масками кольороподілу, а не з вихідним зображенням, і виконується між тоновими масками та растром. Ваш файл при цьому не змінюється.

Яка фарба має розтікатись

Фарби непрозорі й лягають по черзі, тож видно ту, що лягла останньою. Візьміть фарби A, яка друкується першою, і B, яка другою.

Якщо розширити A під B, смужка отримає A, а зверху B. Виглядає вона як B, тобто макет не змінився, але при зсуві форм знизу вже лежить фарба. Безкоштовна страховка.

Якщо розширити B на територію A, смужка виглядатиме як B там, де макет хотів A. Межа зсунулась на ширину трепінгу, і це видно.

Тобто розширювати треба ту, що друкується раніше, і правило `print-order` саме це й робить. Але за замовчуванням стоїть інше: темніша фарба напливає на світлішу. Це свідомий вибір. Разом із друком від світлого до темного він означає, що розтікається пізніша фарба й межа справді зсувається, зате темна облямівка на світлому помітна в рази менше, ніж біла щілина з тканиною.

Обидва правила доступні, плюс власне. Якщо ваш процес інший, правило змінюється в профілі цеху, а не зашите в програму.

Де він перестає бути безкоштовним

Аргумент «виглядає як B, отже нічого не змінилось» тримається рівно доти, доки верхня фарба суцільна.

Якщо в тому місці растр і покриття 60%, верхня форма лишає 40% площі відкритими, і крізь них видно те, що знизу. Трепінг стає видимим замість голої тканини. Це не дефект, це фізика: перекриття всередині розтрованої ділянки завжди змінює вигляд.

Тому є обмеження по тону сусіда: трепінг можна дозволити лише там, де край досить щільний, щоб аргумент про непомітність працював.

Де трепінг шкодить, і що з цим робить програма

Перекриття може зіпсувати макет двома способами.

• Тонка деталь поруч. Якщо сусідня фігура вужча за ширину трепінгу, розширення накриє її повністю. Деталь зникає.
• Тонка лінія, що розтікається. Якщо розширюється сама тонка лінія, вона товщає з обох боків і може подвоїтись у товщині.

Обидва випадки знаходяться геометрично: деталь, вужча за подвоєний радіус трепінгу, не переживає перевірки. Такі ділянки пропускаються, а не просто позначаються попередженням, і площа пропущеного йде у звіт.

Це навмисно: правило застосовується там, де воно безпечне, а не всюди підряд.

Коли трепінг неможливий

Бувають межі, де перекриття зробити не можна ні в який бік. Тоді лишається протилежний засіб: навпаки, відкрити між фарбами проміжок, достатній, щоб зсув його не з'їв. У профілі за замовчуванням це 0,3 мм, тобто більше за звичайний мінімальний проміжок, бо він має пережити не тільки сітку, а й розбіжність двох форм.

Сама програма проміжок не відкриває. Відкрити його означає прибрати частину макета, а цього вона не робить без вашої команди. Тому в звіті просто називається потрібне число, а рішення лишається за вами.

Чому прев'ю показує трепінг гіршим, ніж він є

Прев'ю складає форми в ідеальній приводці, бо іншої воно не вміє: моделі машини, що гуляє, у нього немає.

Через це воно бачить фарбу, яку трепінг додав, і ніколи не бачить голої тканини, яку трепінг не дав з'явитись. Будь-яка цифра відхилення кольору у прев'ю буде не на користь трепінгу, і це нормально.

На тестовому макеті середнє відхилення без трепінгу 1,14, з правилом по порядку друку 1,15, з темним на світлому 1,53. Прочитане наївно, це означає «не трапте взагалі». Насправді в тій колонці просто ніде не враховано тираж, у якому на кожному стику видно тканину.

Темне на світлому програє саме тому, що свідомо зсуває межу. Це і є угода, на яку йде цех: чверть міліметра темної облямівки замість білих щілин.

FAQ