Як розкласти зображення на фарби, крок за кроком

Шість кроків

1. Назвіть фізичний розмір.Не піксели, а міліметри, у яких це піде в друк. Від цього залежить усе подальше: чи пройде тонка лінія, яка лініатура доречна, якого розміру буде плівка. Той самий файл на 90 мм і на 300 мм – це дві різні роботи.
2. Скажіть, скільки фарб.Це рішення, а не наслідок. Кожна фарба – окрема форма, окремий прохід і окрема приводка. Починайте з числа, яке бере ваш верстат за один прохід.
3. Підберіть палітру.Автопідбір дасть відправну точку з самого макета. Далі правте руками: задайте точний Pantone, якого вимагає клієнт, зніміть фарбу, яка покриває півтора відсотка, зведіть три близькі червоні в одну.
4. Вирішіть щодо підложки.На світлому матеріалі вона не потрібна: біле по білому не дає нічого, а форму й прохід з’їдає. На темному без неї кольори згаснуть, бо тканина просвічує крізь шар фарби.
5. Задайте растр.Лініатура, кути й форма точки. Лініатуру беріть з того, що тримає ваша сітка, а не з того, що красивіше на екрані.
6. Перевірте й лише тоді експортуйте.Тонкі лінії, вузькі проміжки, одиночні пікселі. Дивіться не на список, а на макет: програма показує проблемні місця прямо на ньому.

Чому розмір іде першим

Мінімальна лінія вимірюється в міліметрах, а не в пікселях. Поки програма не знає, у якому розмірі це друкуватиметься, вона не може сказати ні слова про те, чи витримає сітка цю лінію. Файл замовника майже ніколи не в тих розмірах.

Та сама причина стосується лініатури. На 80 LPI комірка растру – 0.318 мм. Усе, тонше за комірку, не може лишитися формою: воно стає однією крапкою або жодною. Поки ви не назвали розмір, ви не знаєте, що в макеті тонше за неї.

Чому кількість фарб іде другою

Бо вона визначає і ціну роботи, і її ризик. На восьми фарбах будь-яка розбіжність приводки видно значно більше, ніж на трьох, і кожна форма – це окремі витрати.

І бо палітра підбирається під це число. Підібрати сім фарб, а потім зводити до трьох – це не те саме, що відразу шукати три найкращі: у першому випадку ви отримаєте три найсильніші з семи, а не три найкращі з макета.

Що зазвичай йде не так

• Скан замість векторного макета. Скан несе зерно паперу, і воно стає тоном. Кожна форма вкривається сотнями дрібних уламків, які сітка не втримає. Приберіть крихти перед растром.
• Тонкий текст під растром. Літери, тонші за комірку растру, розсипаються. Якщо в макеті вони суцільні, суцільними вони мають лишитись і на плівці.
• Дві близькі фарби. Два схожі червоні замість одного – це зайва форма, зайвий прохід і зайвий ризик приводки заради різниці, якої на тканині не видно.
• Підложка за звичкою. На білій футболці біла підложка не робить нічого, крім зайвої форми.

FAQ