Вивід плівок: що йде на пристрій

Роздільність плівки: 1200 і вище

Це не про якість картинки, це про те, чи є растру де стояти. Точка на 55 лініях має близько 0,46 мм, і на 300 ppi в ній поміщається приблизно пʼять пікселів по діагоналі. Край такої точки виходить рваним, а дрібна точка у світлах просто зникає.

На 1200 ppi піксель менший за десяту частку міліметра, і форма точки стає формою, а не сходинками. Нижче за 1200 ставити немає сенсу навіть на грубому растрі.

Роздільність перегляду на екрані навмисно менша. Те, що ви бачите в бітмапі, це зменшена копія: плівка завжди виводиться в повній.

Мітки приводки й поле навколо

Мітка це кільце з перехрестям, і вона корисна рівно настільки, наскільки точно лягає в те саме місце на всіх плівках. Тому малюється вона від геометрії плівки, а не від макета: ті самі чотири позиції, те саме поле, ті самі пікселі, байдуже що містить конкретна форма.

Мітки живуть у полі навколо макета, бо мітка всередині зображення це мітка, надрукована на виробі. Поле десять міліметрів з кожного боку: вистачає для шестиміліметрової мішені й не змушує брати більшу раму.

Через це плівка більша за макет на два сантиметри по кожній стороні. Це нормально й так і має бути, але памʼятайте про це, коли міряєте раму.

Імена файлів

Кожна плівка називається порядком друку, а далі іменем фарби латиницею: 01_White_base.tif, 02_Beige.tif і так далі.

Порядок стоїть попереду, бо теку з плівками читають у порядку друку, а файловий менеджер сортує за іменем. Символи, заборонені у Windows, замінюються, а не викидаються, інакше дві фарби могли б злитись в одне імʼя.

Це дрібниця, яка економить дзвінки: людина біля пристрою бачить порядок, не відкриваючи жодного файлу.

Що класти в архів

• Плівки TIFF. Однобітні, по одній на фарбу, у роздільності виводу. Це те, що йде на пристрій.
• Зведений TIFF. Усі форми в одному багатосторінковому файлі. Деякі RIP хочуть саме так.
• Шаруватий PDF і PSD. Якщо в цеху щось доводять руками перед виводом.
• Превю PNG. Показати замовнику або прикласти до замовлення.
• Карта палітри. Плашки фарб з назвами й HEX, щоб змішувати не вгадуючи.
• Звіт. Лініатура, кути, порядок, профіль і всі зауваження текстом.

Однобітний TIFF обраний не випадково: його читає будь-який пристрій виводу, і в ньому немає тону, який хтось міг би розтрактувати по-своєму. Піксель або чорний, або прозорий.

Дзеркало тут не робиться

Плівку виводять емульсією до емульсії, тобто зображення на ній має бути дзеркальним. Програма цього не робить і не вдає, що робить.

Дзеркалення лишається там, де воно й має бути: у драйвері пристрою або в RIP, разом із вибором щільності й лінеаризацією. Це налаштування вашого виводу, а не властивість файлу, і робити його двічі означає отримати плівку правильним боком і зіпсований тираж.

Перевірте один раз на своєму пристрої й запишіть у профіль цеху. Це помилка, яку роблять рівно один раз.

FAQ